Геосинтетичнi матерiали

\| \|

Укріплення укосів та схилів за допомогою георешітки Геодор®

Руйнування укосів та схилів під впливом водяної та вітрової ерозії призводить до руйнування доріг і значному збільшенню витрат для їх відновлення. Традиційні способи зміцнення – посів трав, укладання бетонних плит, укладання монолітного бетону – дуже трудомісткі, а головне, не забезпечують надійний захист зазначених вище елементів дороги від розмивів, видування ґрунту, руйнування бетону під впливом солей.
Конструкція зміцнення укосу за допомогою георешіток являє собою суцільний килим з георешіток, заповнених рослинним ґрунтом, які покривають верхню і нижню частини укосів, берму і русло водовідвідного струмка. Кріплення георешіток між собою виконується за допомогою Г– подібних металевих анкерів.

При виборі параметрів конструкції укріплення укосів необхідно врахувати:
Фізико–механічні властивості ґрунтів;
погодно–кліматичні фактори району будівництва;
гідрологічний режим підготовки укосу;
висоту та ухил укосу.

Мета застосування георешітки „Геодор” – створення посиленого шару на поверхні укосу, який має покращенні характеристики по відношенню до шару заповнення (підвищена стійкість до ерозійних явищ).

Задачі, що вирішуються за допомогою „Геодор”
заміна традиційних типів укріплення укосів
підвищення технологічності при будівництві
досягнення універсальності, яка дозволяє використати різні варіанти заповнення чарунок, кріплення георешітки на поверхні.

Як правило використовують георешітку з текстурованою, перфорованою поверхнею

Технологія виконання робіт наступна:
Роботи починаються з планування поверхні укосу яке виконується ручним інструментом: лопатами і шкребками – гладилками.
Після цього поверхневе ущільнення ґрунту і піску електричними трамбівками і установка георешітки.
Георешітки встановлюються окремими секціями у розтягнутому стані. Секції розтягується до необхідного положення і тимчасово закріплюються по кутах і краях за допомогою анкерів з арматури А–1Ж 12 довжиною 90 см.
У верхній частині укосів влаштовується поглиблення розміром 0,8 х 0,3 м для запуску георешітки. Потім виконується зворотне засипання. Кріплення секцій між собою здійснюється анкерами в кожну чарунку у напрямку зверху вниз, через осередок у поперечному напрямку.
Установка георешіток виконується в межах границь зміцнення укосів.
У нижній частині укосу також влаштовується траншея глибиною 0,5 м, в яку укладається георешітка з запуском і наступним засипанням рослинним ґрунтом.
По дну водовідвідного лотка георешітка укладається, дотримуючись конфігурації перетину на всю площу дна і стінок.
Після цього влаштовується щебенева основа стінок і дна водопровідного лотка (якщо це передбачено проектом).
Укладання щебеневої основи стінок і дна лотка з гранітного щебеню фракції 10–20 мм загальною товщиною 15 см. виконується механізованим способом з наступним ущільненням.
Бетонування стінок і дна водопровідного лотка проводять механізованим способом з укладанням бетону товщиною 15 см. у георешітку.
Після цього виконується вирівнювання бетону, загладжування і залізнення.
Останньою операцією є засипання георешіток рослинним ґрунтом з з посівом багаторічних трав і заповнення чарунок георешітки механізованим способом безпосередньо з автосамоскидів і лопатами зверху шляхом засипання на всю товщину георешітки і поверх граток на 5 см. рослинним ґрунтом.
Потім грунт вирівнюють, планують, ущільнюють і усувають надлишки.
Посів насіння багаторічних трав, укриття мішковиною і поливання водою.

Укріплення конусів мостів та шляхопроводів з застосуванням георешітки

Застосування георешіток для зміцнення конусів мостів і шляхопроводів, а також укосів земляного полотна і природних схилів дозволяє:
зменшити кількість будівельних матеріалів та суттєво знизити транспортні витрати;
надійно закріпити грунт на укосах до утворення стійкого покрову;
знизити технологічні витрати на укріплення конусу;
забезпечити довговічність конструкції;
підвищити морозостійкість (до – 500 С);
запобігти виносу частинок ґрунту вітром і водою;
сповільнити швидкість впливу поверхневих вод на швидко токах;
забезпечити сучасний дизайн укріплення за рахунок використання мозаїчної структури поверхні, що створюється чарунками георешітки та вибором заповнювача з щебеня яскравих кольорів.

Технологія виконання робіт наступна:
Роботи починаються з планування поверхні конусів.
Після цього виконується поверхневе ущільнення ґрунту і піску електричними трамбівками.
Наступна технологічна операція передбачає укладання нетканого полотна. Наткане полотно укладається на всю поверхню конусів.

Кріплення полотна відбувається металевими анкерами у верхній частині з арматури А - 1Ø12 довжиною 90 см, шаг установки яких призначається в залежності від умов місцевості і рельєфу. Нижні кінці полотна заводяться в траншею (типу обойми) для упору розміром траншеї 40 х50 см.
Після цього виконується встановлення георешіток окремими секціями у розтягнутому стані. Секції розтягуються на всю ширину конструкції і тимчасово закріплюються по кутах і краях.
Кріплення георешіток виконується анкерами з арматури А-1Ø12 довжиною 90 см.
У верхній частині укосу закріплення георешіток виконується в кожній секції із запуском на 20 – 30 см. під шафову стінку, або згідно з проектним рішенням.
Кріплення секцій між собою виконується анкерами в кожну секцію у напрямку зверху вниз, через осередок у поперечному напрямку.
Нижні кінці георешіток заводяться в траншею для бетонування конусів.
Останню операцією є засипання георешіток гранітним щебенем.
Заповнення чарунок георешітки виконується механізованим способом безпосередньо з автосамоскидів і вручну, шляхом засипання на всю товщину і поверх граток на 5 см гранітним щебенем фракції 5-20 мм.
Після цього проводять вирівнювання, планування щебеню, ущільнення щебеню, усунення надлишків; бетонування георешіток і упорів.
Бетонування упорів розміром 50х50 см виконується бетононасосом безпосередньо в опалубку з ущільненням глибинним вібратором.
Бетонування площадок на основах і біля шафової стінки виконують шириною 0,8 – 1,- м., товщиною шарів 15 см.

Будівництво підпірних стін з застосуванням георешітки

Технологія з використанням георешіток, заснована на спорудженні підпірних стін, для зміцнення прямовисних укосів з великим кутом нахилу. Багатофункціональність зміцнювальної системи дозволяє використовувати її для наступних робіт:
розширення будівельних зон до можливих меж;
зведення конструкцій, що стримують зливові водяні потоки;
запобігання обвалів і зміцнення укосів;
улаштування бар’єрів безпеки уздовж смуг руху;
улаштування шумопоглинальних екранів.

Основна функція підпірних стін на основі георешіток – забезпечити функціональність крутої чи навіть вертикальної конструкції, що повинна мінімізувати ерозійні процеси, забезпечити структурну стабільність і стійкість до зовнішніх навантажень. Навіть незначна зміна кута похилу вимагає, щоб ґрунти з яких зводиться конструкція були влаштовані на більшу висоту і складали більш крутий схил, чим це дозволяють їхні внутрішні параметри міцності. У підсумку, величина наступного ґрунтового навантаження, що може витримати такі конструкції безпосередньо залежить від наступних факторів:
висоти зміни кута;
внутрішніх параметрів міцності ґрунтів;
геометрії укосу розташованого над конструкцією;
наявність додаткових навантажень.

Основою успішного вибору необхідного типу конструкції є якість ґрунтів що використовуються, наявність придатних матеріалів для зворотнього засипання, економічні розрахунки проекту і необхідні естетичні параметри завершеного будівництва.
Технологія спорудження підпірних стін з армованого ґрунту відрізняється тим, що відсутня необхідність застосування складних будівельних машин і привізних інертних матеріалів. Значна частина роботи виконується вручну, а при заповненні чарунок можна використовувати місцеві ґрунти. Спорудження підпірної стінки з ґрунту, армованого георешітками, починається з будівництва залізобетонного ростверку на буро набивних палях, потужність якого залежить від навантаження, що буде сприймати підпірна стінка. Потім виконується пошарове укладання секцій георешітки з прошарком з нетканого геотекстильного рулонного матеріалу і заповненням чарунок на товщину, що перевищує висоту чарунок на 25-30%. Для ущільнення ґрунту використовують пневматичні катки. Крайні чарунки георешітки заповнюються рослинним ґрунтом з наступним посівом трав. В подальшому можна облицювати підпірну стінку блоками з вібропресованого бетону. Як правило це виконується в міських умовах для додавання визначеного дизайну.

Укріплення берегів за допомогою георешітки

Георшітка використовується для укріплення берегів,русел малих водотоків, каналів,в яких проявляються ерозійні явища.Технологія з використанням георешітки "ГеоДор" значно покращує стійкість використовуваних матеріалів завдяки консолідованому закріпленню цих матеріалів в георешітці .
Георешітка захищає береги від підмивання, забезпечує їх міцність та стійкість ,додатковою перевагою є дренаж місцевості. Використання георешітки "ГеоДор" значно знижує втрати пов'язані з обвалами, зсувами та деформацією берегів. Використання георешітки дає змогу озеленити берег, захистивши його від розмиву, а при необхідності створити практично ідеальну армовану поверхню для укладки водоупорного прошарку.

...................................................

См. Технічні хар-ки, Ціна

Георешiтки ГеоДор™

Основнi подiї компанii "УкрГеоДор"

Компанiя “УкрГеоДор” приймає участь у всіх провідних будівельніх виставках країни. Ознайомлює з геосинтетичними матеріалами читачів тематичних будівельних журналів.