Укріплення укосів та схилів за допомогою
георешітки ГЕОДОР
 Руйнування укосів та схилів під впливом водяної та вітрової ерозії призводить до руйнування доріг і значному збільшенню витрат для їх відновлення. Традиційні способи зміцнення – посів трав, укладання бетонних плит, укладання монолітного бетону – дуже трудомісткі, а головне, не забезпечують надійний захист зазначених вище елементів дороги від розмивів, видування ґрунту, руйнування бетону під впливом солей.
Конструкція зміцнення укосу за допомогою георешіток являє собою суцільний килим з георешіток, заповнених рослинним ґрунтом, які покривають верхню і нижню частини укосів, берму і русло водовідвідного струмка. Кріплення георешіток між собою виконується за допомогою пластикових анкерів ГЕОДОР
При виборі параметрів конструкції укріплення укосів необхідно врахувати:
 Фізико–механічні властивості ґрунтів;
погодно–кліматичні фактори району будівництва;
гідрологічний режим підготовки укосу;
висоту та ухил укосу.
Мета застосування георешітки ГЕОДОР - створення посиленого шару на поверхні укосу, який має покращенні характеристики по відношенню до шару заповнення (підвищена стійкість до ерозійних явищ).
Задачі, що вирішуються за допомогою ГЕОДОР:
заміна традиційних типів укріплення укосів
підвищення технологічності при будівництві
досягнення універсальності, яка дозволяє використати різні варіанти заповнення чарунок, кріплення георешітки на поверхні.
1. КОНСТРУКЦІЯ ГЕОДОР З НАПОВНЮВАЧЕМ З РОСЛИННОГО ГРУНТУ
 Стійкий рослинний покрив достатньо ефективно захищає укоси при слабкій та помірній ерозійній діяльності, та має також привабливий зовнішній вигляд. Проте рослинний шар грунту може бути поставлений під загрозу якщо має місце постійний та зосереджений стік поверхневих вод. Поверхневі води можуть виносити частини грунту, викликаючи ерозію, яка в кінцевому результаті здатна зруйнувати конструкцію укріплення.
ПЕРЕВАГИ ЗАСТОСУВАННЯ ГЕОДОР
Стінки чарунок ГЕОДОР разом з наповнювачем – рослинним ґрунтом утворюють серію захисних комірок, що простираються по всьому схилу. Розвиток звичайної ерозії, яка має місце у випадках коли концентрований потік врізається в грунт, запобігається, оскільки потік безперервно перенаправляється до поверхні. Цей механізм понижує швидкість потоку і, відповідно, його ерозійну дію.
Прошарок рослинного ґрунту певної товщини та коренева система рослин захищені в середині кожної комірки, створюють єдину конструкцію по всій поверхні укосу.
ВКАЗІВКИ ПО РОЗРАХУНКАМ
Наповнювач з рослинним ґрунтом рекомендується у випадках коли поверхневий потік є середньої інтенсивності та відносно короткої тривалості. Пікові швидкості 6 м/с втримуються протягом коротких періодів часу, коли рослинний шар ґрунту розвинутий достатньо добре.
Для покращення експлуатації рекомендується використовувати легкий, 150-200 г/м2, голкопробивний нетканий геотекстиль.
ВИБІР РОЗМІРУ КОМІРКИ
При виборі розміру комірки найбільш важливими факторами є крутизна укосу, інтенсивність поверхневого стоку та кут природного укосу матеріалу – наповнювача.
Звичайна глибина комірок для заповнення рослинним ґрунтом складає 7,5 - 10см при умові що у ґрунті укосу буде розвиватися коренева система.
2. КОНСТРУКЦІЯ УКРІПЛЕННЯ ГЕОДОР ЗАПОВНЕНА МІНЕРАЛЬНИМ МАТЕРІАЛОМ
Гравій та щебінь можуть забезпечити ефективний захист укосу при умові коли кут укосу менший ніж кут природного укосу матеріалу наповнювача, та коли необхідно забезпечити підошву укосу від розмиву.
ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ
Здатність георешітки утримувати рихлий матеріал в комірках, дозволяє використати цей матеріал на більш крутих укосах чим це було б можливим без застосування георешітки.
Конструкція укріплення ГЕОДОР із заповнювачем з мінерального матеріалу може витримати дію більш інтенсивного потоку поверхневих вод ніж укріплення з мінерального матеріалу, який не поміщений в георешітку.
Запобігання ерозії за допомогою георешітки ГЕОДОР заповнену мінеральним матеріалом може бути підвищено без втрати гнучкості конструкції, шляхом розподілення на її поверхні бетонного розчину.
3. ГЕРЕШІТКА ГЕОДОР З БЕТОННИМ НАПОВНЮВАЧЕМ
 Заповнення комірок ГЕОДОР бетонним розчином дозволяє отримати довговічну, стійку до ерозії конструкцію укріплення укосу рівномірної товщини яка зберігає, гнучкість і здатність сприймати локальні зсуви ґрунтового масиву. При цьому непотрібно влаштовувати основу з зернистих матеріалів без якого неможливе влаштування традиційних конструкцій з бетонних плит.
У відповідності з умовами будівництва можна вибрати тип бетону та товщину конструкції. Підстилаючий прошарок з нетканого геотекстильного матеріалу забезпечить дренаж та захист від вимивання мілких фракцій ґрунту укосу.
Між бетонним заповнювачем та стінками георешітки завдяки текстурованій поверхні стінок забезпечується механічне щеплення. Використання перфорованих модулів георешітки забезпечується додаткове закріплення наповнювача завдяки прониканню бетону через отвори діаметром 10 мм.
Як правило використовують георешітку з текстурованою, перфорованою поверхнею
Технологія виконання робіт наступна:
Роботи починаються з планування поверхні укосу до попередньо запроектованого механізованим способом або ручним інструментом : лопатами і шкребками – гладилками.
Після цього - поверхневе ущільнення ґрунту і піску електричними трамбівками .
В межах укріплення стелиться нетканий геотекстиль.
У верхній частині укосів влаштовується поглиблення розміром 0,8 х 0,3 м для запуску георешітки та неповністю забиваються анкери на ГЕОДОР відстані один від одного:
22 см - для ГР 22/5, ГР 22/7.5, ГР 22/10, ГР 22/15, ГР22/20
30 см - для ГР 30/5, ГР 30/7.5, ГР 30/10, ГР 30/15, ГР 30/20
44 см - для ГР 44/5, ГР 44/7.5, ГР 44/10, ГР 44/15, ГР 44/20
Після цього розтягують георешітку і надівають кожну комірку крайнього ряду на відповідний їй анкер вверху укосу, забивають анкер ГЕОДОР до рівня ребра георешітки.
Розтягують модуль вниз по укосу на його повну довжину. Розтягнений на повну довжину модуль ГЕОДОР забезпечує технологічність та покращує зовнішній вид конструкції захисту укосу.
Закінчення суміжних модулів вирівнюють та з'єднують за допомогою анкерів та пневмостеплера .Поверхні суміжних закінчень повинні бути на одному рівні.
Кріплення секцій між собою здійснюється в кожну чарунку.
У нижній частині укосу також влаштовується траншея глибиною 0,5 м, в яку укладається георешітка з запуском і наступним засипанням.
Після того як модулі ГЕОДОР закріплені на укосі , починають заповнювати комірки георешітки матеріалами у відповідності до проекту. Засипка матеріалів відбувається за допомогою екскаватора з зворотною лопатою, фронтального навантажувача чи змонтованого ковша. Висоту падіння матеріалу засипки обмежують 0,5-1 м.
У випадках необхідності водовідвідного лотка по дну водовідвідного лотка георешітка укладається, дотримуючись конфігурації перетину на всю площу дна і стінок.
Після цього влаштовується щебенева основа стінок і дна водопровідного лотка (якщо це передбачено проектом).
Укладання щебеневої основи стінок і дна лотка з гранітного щебеню фракції 10–20 мм виконується механізованим способом з наступним ущільненням.
Бетонування стінок і дна водопровідного лотка проводять механізованим способом з укладанням бетону товщиною 15 см. у георешітку.
Після цього виконується вирівнювання бетону, загладжування і залізнення.
Потім грунт вирівнюють, планують, ущільнюють і усувають надлишки.
Посів насіння багаторічних трав, укриття мішковиною і поливання водою.
| 
